Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
полірувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
поліруватися — у/ється, недок. 1) Піддаватися поліруванню. 2) Пас. до полірувати … Український тлумачний словник
полірований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до полірувати. || у знач. прикм … Український тлумачний словник
полірування — я, с. Дія за знач. полірувати … Український тлумачний словник
пополірувати — у/ю, у/єш, перех. Док. до полірувати … Український тлумачний словник
виполірувати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
санірувати — ую, уєш, недок. і док., перех. 1) мед. Оздоровлювати, робити здоровим кого небудь. Санірувати школярів. 2) ек. Поліпшувати стан чого небудь. Санірувати фінанси … Український тлумачний словник
виполіровувати — ую, уєш, недок., ви/полірувати, ую, уєш, док., перех. Закінчити полірувати що небудь; зробити гладкою поверхню чогось … Український тлумачний словник
пемзувати — у/ю, у/єш, недок., перех., спец. Полірувати, шліфувати що небудь пемзою … Український тлумачний словник
чистити — чи/щу, чи/стиш, недок., перех. 1) Робити чистим що небудь, видаляючи плями, пил, бруд, домішки і т. ін. || Стираючи з поверхні якого небудь предмета пил, бруд, іржу і т. ін., вигладжувати, полірувати її до блиску. || Розчищати, очищати, звільняти … Український тлумачний словник
